Плавание

- Наскільки сильне хвилювання охоплює спортсмена безпосередньо перед виступом?
- Якщо казати про комерційні старти та невідповідальні змагання, то особливого хвилювання немає. Просто налаштовуєшся на певну дистанцію. Якщо ж це чемпіонати Європи і світу, то відчуваєш відповідальність за країну, яку представляєш. Хочеться показати якомога вищий результат, виграти, щоб пролунав гімн України і підняли наш прапор, коли стоятиму на п’єдесталі пошани.

- Для вас перемогою на Олімпіаді в Пекіні буде тільки перше місце, - або друге й третє теж?
- Звичайно ж, тільки перше місце. Який солдат не мріє стати генералом! (сміється) Навіщо взагалі їхати на Олімпійські ігри, якщо не прагнути виграти?! З іншого боку, друге й третє – також призові місця... Я не засмучуся навіть тоді, коли не посяду ці місця, але покажу найкращий власний результат, якого не мав на попередніх змаганнях. Проте прагну максимального!

- Який з ваших рекордів дався важче?
- Рекорд Європи. Дистанцію 50 м подолав за 23,38 сек., посів третє місце на чемпіонаті світу. Складність полягала у дуже сильних суперниках, котрі зібралися на дистанції з усього світу.

- Могли б назвати негативні і позитивні сторони свого виду спорту?
- Позитиву багато. Плавання – не надто травматичний вид спорту. Багато часу проводиш у воді, що корисно для організму. Плавання позитивно впливає на хребет і вестибулярний апарат. Мінус полягає у тому, що це не командний вид спорту. Він тримається, в основному, на особистих результатах, не виховує командного почуття.

- Окрім занять у басейні, які силові вправи доводиться виконувати?
- Ми робимо спеціальні вправи в залі, які потім застосовуємо у воді. Ну й, звичайно, загальна фізична підготовка, присутня у всіх видах спорту.

- Реакція публіки допомагає чи заважає?
- Заводить! Аура, яку створюють глядачі на трибунах, – неймовірні відчуття та атмосфера. Особливо приємно після вдалого запливу стояти на п’єдесталі пошани, коли тебе нагороджують під гучні оплески. Заради таких моментів варто тренуватися, змагатися, перемагати і взагалі жити. Це як наркотик. Ейфорія триває недовго, якихось 4-5 хвилин, під час яких ти літаєш над усім світом...

- Відчутна різниця: виступати в рідних стінах або ж за кордоном?
- Змагання такого високого рівня ніколи не проходили на території України. У нас немає басейнів, в яких би можна було проводити змагання світового і європейського рівня.

- Чи зверталися до вас родичі чи знайомі з проханням навчити їх плавати або ж удосконалити техніку?
- Я рідко бачу рідних людей, не частіше разу чи двох на рік. З такою ж періодичністю отримую подібні прохання, щоправда, за умови, що це влітку і ми біля води.

- Коли ви буваєте на відпочинку, скажімо, на морі, то плаваєте? Чи плавання вистачає на щоденних тренуваннях?
- На відпочинку плаваю з задоволенням. Але підходжу до перебування у воді по-іншому, ніж основна маса відпочивальників. Маю інше сприйняття води. Якщо йду плавати, то повертаюся до рідного берега не раніше, ніж години через дві. Під час перебування в морі насолоджуюся пейзажами. Біля берега, як усі, не плюхаюся.

- Маєте якесь хобі, крім спорту?
- Поки що увесь час займає плавання. Хобі? Не можу визначитися (замислюється) Наприклад, їзда на автомобілі, більярд, волейбол, теніс.

- Про що любите помріяти?
- За знаком зодіаку я – Водолій. Я завжди мрію. Завжди живу у мріях, тому що мрії набагато приємніші за реальне життя (сміється. – С.Б.) У мене є мрії реальні, земні, котрі, природно, збуваються. А є нереальні, які не можуть здійснитися. Навести приклад? Мрію про космос, про простори, про галактики. У мріях створюю власні імперії та держави...